DOI: https://doi.org/10.35681/1560-9189.2019.21.3.183717

Виявлення у глобальній мережі Інтернет інформаційних джерел, які розповсюджують недостовірну інформацію

A. М. Soboliev

Анотація


Наведено метод, що базується на значеннях дисперсії і показника Херста в часових рядах, що утворюють масиви публікацій в інформаційних джерелах глобальної мережі Інтернет. Запропоновано алгоритм, який дозволяє виявляти інформаційні джерела з ознаками «фейків» або інформаційної операції в інформаційних ресурсах глобальної мережі.


Ключові слова


показник Херста; інформаційні агентства; рівень ста-більності; інформаційні джерела; інформаційні операції

Повний текст:

PDF

Посилання


Rastorguev S.P. Informacionnaja vojna. Problemy i modeli. Jekzistencialnaja matematika: ucheb. posob. dlja studentov vuzov, obuchajushhihsja po special'nostjam v oblasti informacionnoj bezopasnosti. Moskva: Gelios ARV, 2006. 240 s.

Lande D. and Shnurko-Tabakova E. OSINT as a part of cyber defense system. Theoretical and Applied Cybersecurity. 2019. Nо 1. Р. 103–108.

Dodonov A.G., Lande D.V. Metodika analiticheskogo issledovanija dinamiki sobytij na osnove monitoringa veb-resursov seti Internet. Informacionnye tehnologii i bezopasnost: osnovy obespechenija informacionnoj bezopasnosti. Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii ITB-2014. Kiev: IPRI NAN Ukrainy. 2014. S. 3–17.

Palchuk V. Suchasni osoblyvosti rozvytku metodiv kontent-monitorynhu i kontent-analizu informatsiynykh potokiv: Nauk. pr. Nats. b-ky Ukrayiny im. V.I. Vernads'koho: zb. nauk. pr. / NAN Ukrayiny, Nats. b-ka Ukrayiny im. V.I. Vernads'koho, Asots. b-k Ukrayiny. Kyyiv, 2017. Vyp. 48. C. 360–374.

Potemkin A.V. Raspoznavanie informacionnyh operacij sredstv massovoj informacii seti Internet. Internet-zhurnal «Naukovedenie». 2015. No 3. URL: http://naukovedenie.ru/PDF/ 139TVN315.pdf (svobodnyj).

Pocheptsov H.H. Suchasni informatsiyni viyny. Kyyiv: Vyd. dim «Kyyevo-Mohylyanska akademiya», 2015. 497 s.

Averchenkov V.I., Spasennikov V.V., Rytov M.Ju., Leksikov E.V. Konkurentnaja razvedka: tehnologii i protivodejstvie: ucheb. posob. — Brjansk: BGTU, 2014. 200 s. (Serija «Organizacija i tehnologija zashhity informacii»).

DMJ Lazer et al. The science of fake news. Science. 2018. Vol. 359. Issue 6380, Р. 1094–1096. DOI: 10.1126/science.aao2998.

Nir Grinberg, Kenneth Joseph, Lisa Friedland, Briony Swire-Thompson and David Lazer. Fake news on Twitter during the 2016 U.S. presidential election. Science. 2019. Vol. 363. Issue 6425. Р. 374–378. DOI: 10.1126/science.aau2706.

Anderson A. & Correa E. Critical explorations of online sources in a culture of «fake news, al-ternative facts and multiple truths». In G. Marks (Ed.). Proceedings of Global Learn 2019 Global Confer-ence on Learning and Technology. 2019. Р. 439–447. Retrieved August 14, 2019 from https://www.learntechlib.org/primary/p/210398/

Feder E. Fraktaly. Moskva: URSS, 2014. 256 s.

Lande D.V. Fraktal'nye svojstva tematicheskih informacionnyh potokov iz Internet. Reyestratsiya, zberihannya i obrob. danykh. 2006. T. 8. No 2. S. 93–99.

Lande D.V., Brajchevskij S.M., Grigor'ev A.N. Stabil'nost' istochnikov informacii kak odin iz parametrov informacionnyh potokov. Komp'juternaja lingvistika i intellektual'nye tehnologii: Trudy mezhdunarodnoj konferencii «Dialog-2006». Moskva: Nauka, 2006. S. 332–334.

Khoroshko V.O., Khokhlachova Yu.Ye. Informatsiyna viyna. ZMI yak instrument informatsiynoho vplyvu na suspil'stvo. Chastyna 1. Ukrainian Scientific Journal of Information Security. 2016. Т. 22.No 3. С. 283–288. DOI: 10.18372/2225-5036.22.11104.